.
Чому чисте маточне молочко дістається не всім бджолам
У бджільництві є дуже багато питань, на які наука не дала ще вичерпної відповіді. Одне з них – як регулюється компонентний склад маткового молочка під час годівлі личинок бджіл, трутнів і маток?
У бджільництві є дуже багато питань, на які наука не дала ще вичерпної відповіді. Одне з них – як регулюється компонентний склад маткового молочка під час годівлі личинок бджіл, трутнів і маток?
Якщо розглянути розташування слинних залоз, то помітно, що до протоки, з якої надходить маткове молочко, приєднані виведення різних залоз, кожна з яких виробляє конкретні компоненти. У певні періоди розвитку бджоли ці залози перебувають на різному ступені розвитку, що також позначається на якості й кількості можливого виробництва цих компонентів.
Головна протока, по якій надходить маткове молочко, трубчаста і має форму дуги. При зміні положення голови щодо осі тіла спрацьовує механізм системи регуляції дії клапанів різних залоз і міняється радіус вигину трубчастої протоки — загального для всіх залоз. Для цього було б доцільно докладно вивчити положення голови бджоли під час годівлі личинок, що проллє світло на питання регуляції роботи клапанів залоз. Щоб краще зрозуміти, про що йде мова, досить взяти в руки звичайну гнучку прозору трубку, перегнути її, і ми побачимо, що в певному місці перекриється її просвіт.
Кут повороту голови бджоли щодо осі тіла залежить від того, у яку комірку надійде маткове молочко — бджолину, трутневу чи маткову. Адже кожна має свій діаметр, що змушує бджолу під час годівлі міняти кут повороту голови, опустивши голову в комірку, багаторазово відкривати и закривати верхні мандибули, а потім притискати їх до дна комірки й виділяти рідкий корм.
Імовірно, опираючись мандибулами в дно комірки, бджола використовує це положення не тільки для відкривання протоки для надходження маткового молочка, але й для визначення його припустимого рівня, що не повинен перевищувати біологічно визначену природою норму.
Закономірно, що під час розгляду цих питань виникає ще одне: чому бджолині личинки отримують чисте маткове молочко тільки 3 дні з 6, а личинки маток — 5 днів з 5 можливих.
Відповідь на це питання ми одержимо, розглянувши стадії розвитку личинок.
Личинка бджоли росте й на четвертий день площі дна комірки їй уже недостатньо, тому вона випрямлюється. Бджолі-годувальниці ж для годівлі необхідно обпертися на дно комірки мандибулами, що на четвертий день вона зробити вже не може, не ушкодивши личинку. Із цієї причини із четвертого дня кормом бджолиних личинок стає тільки мед з пилком.
Маткова ж личинка, маючи комірку великого діаметра (9 мм), може отримувати маткове молочко на всій стадії свого розвитку аж до запечатування маточника.
Звідси висновок:
1. Маткове молочко — це коктейль із продукції різних залоз, які сполучаються загальними протоками між собою.
2. Компонентний склад корму залежить від кута повороту голови бджоли-годувальниці щодо осі тіла (від діаметра й висоти комірки); таким методом відкриваються або закриваються протоки резервуарів певних залоз у загальну протоку; при цьому залози бджоли можуть бути на різних рівнях розвитку, що також частково позначаеться на матковому молочку.
3. Імовірно, мандибули бджоли-годувальниці одночасно служать щупом і регулятором рівня виділюваного маткового молочка щодо дна комірки.
За матеріалами журналу Пасіка