.png)
Одержання статевої продукції від трутнів бджіл
Під час штучного запліднення бджолиних маток одержання статевої продукції від трутнів – це трудомісткий процес, що пояснюється рядом причин. Далі в статті – дослідження на цю тему.
Під час штучного запліднення бджолиних маток одержання статевої продукції від трутнів – це трудомісткий процес, що пояснюється рядом причин. Зокрема, трутні не можуть тривалий час перебувати в активному стані поза межами гнізда. Тому для добору сперми рекомендують відбирати у батьківських сім'ях не більше 50-60 особин за один раз. Цієї кількості вистачає для відбору сперми для запліднення 1-3 маток. Крім того, не всі трутні продукують якісну сперму, оскільки ще не досягли статевої зрілості чи фізіологічно ослаблені. Проблемою також є і сам добір трутнів у батьківських сім'ях. У літній період, особливо в теплі і погожі дні, вони активно вилітають із гнізд. Для відбору необхідної їх кількості фахівці витрачають багато часу або взагалі вимушені запліднення маток проводити зранку чи ближче до вечора, оскільки в цей час трутнів у сім'ях значно більше, ніж у день. Метою наших досліджень було вивчити поведінку трутнів і удосконалити спосіб їх збереження у батьківських сім'ях, оскільки це має важливе значення під час виробництва племінних бджолиних маток.
Дослідження проводили на Голосіївській навчально-дослідній пасіці кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводского Національного університету біоресурсів і природокористування України, використовували батьківські сім'ї української степової породи.
Для вивчення поведінки трутнів у батьківських сім'ях ізолювали маток на стільниках, що мали трутневі комірки. Через 24 доби стільники виймали з ізоляторів, а самців, що вийшли, мітили маркерами різного кольору. Через 12 діб підраховували їх кількість у різних частинах гнізда. Роботу виконували щодня впродовж травня-липня з інтервалом у 2 год, починаючи з 8-ої години і закінчуючи о 20-ій годині.
Керуючись отриманими результатами, удосконалили метод збереження трутнів. Для перевірки його ефективності сформували дві групи батьківських сімей (по 6 сімей у кожній групі). У контрольній групі трутнів утримували за звичайних умов, а в піддослідній – ізолювали. Враховували за допомогою секундоміра витрати часу на добір у садки 50-ти самців у кожній групі.
Вивчаючи поведінку трутнів у батьківських сім'ях, ми звернули увагу на вплив двох основних чинників – температури повітря навколишнього середовища і періоду дня, відзначили деякі загальні особливості. Так, у перші дні після виходу з комірок молоді самці накопичувались у зоні відкритого розплоду. Вони були малоактивні, повільно переміщувалися по стільниках, часто випрошували корм у бджіл-годувальниць. (Під час вивертання статевих органів трутнів ріжки цибулини мали світле забарвлення.) З четвертого дня тіло трутнів ставало темніше, вони активно переміщувалися по стільниках, але все-таки не залишали зону розплоду в гнізді. За зовнішніми ознаками таких трутнів уже неможливо було відрізнити від статевозрілих. (Під час вивертання статевої системи самців, які ще не продукували сперму, ріжки цибулини були забарвлені у світлий колір.)
Починаючи з 8-добового віку, трутні поступово залишали центр гнізда, а на 9-11-ту добу, переважно, збиралися на кормових стільниках. Частина їх тимчасово залишала вулики, роблячи орієнтувальні обльоти. (Ріжки цибулини таких самців були яскраво-жовтими або рожевими; вони вже продукували сперму.)
Таким чином, трутнів у віці понад 9 діб вже можна використовувати для добору сперми, тому ми провели більш ретельні спостереження за їх міграцією у гніздах батьківських сімей.
Варто зауважити, що за час проведення обліку із 100 мічених трутнів, що знаходилися в кожній з піддослідних сімей, ми виявляли в гніздах значно меншу їх кількість. Це можна пояснити як втратами їх під час шлюбних вильотів, так і міграцією в інші сім'ї.
Встановлено, що поведінка трутнів, міграція в гнізді і активність вильотів визначаються температурою навколишнього середовища і періодом дня. Наприклад, о 8-ій годині при температурі зовнішнього повітря +16...+18°С трутні переважно концентрувалися на крайніх стільниках з розплодом. З підвищенням температури повітря до +22°С вони знаходились як на кормових стільниках, так і на тих, де був розплід. У ті дні, коли стовпчик термометра піднімався о 8-ій годині до +26°С, статевозрілі самці збиралися, переважно, в кормовій зоні гнізда.
Приблизно так само поводилися трутні починаючи з 10-ої години. При температурі +16 - +18°С вони переміщалися в більш теплу зону гнізда, а з підвищенням температури поверталися в кормову, більш холодну зону. До 12-ої години, поведінка трутнів трохи змінювалася. Незалежно від температури навколишнього середовища, вони, переважно, концентрувалися на стільниках з розплодом, а з підвищенням температури до +20°С і більше, переміщувалися в зону льотка й активно вилітали з вуликів. Чим вище була температура повітря, тим менша кількість трутнів залишалася у гніздах. У теплі, погожі дні практично до 18-ої години у батьківських сім'ях самців майже не було, лише до 20-ої години, їх можна було знову знайти на стільниках.
Таким чином, під час штучного запліднення бджолиних маток, щоб забезпечити безперебійне постачання лабораторій трутнями, необхідно їх примусово ізолювати у гніздах батьківських сімей. Інакше – через відсутність необхідної кількості статевозрілих самців, забезпечити ефективний добір сперми впродовж всього дня можна лише за похмурої погоди і зниження температури навколишнього середовища до + 18°С і нижче.
Щоб прискорити добір трутнів у гніздах батьківських сімей і забезпечити їх тривалу збереженість, ми запропонували ряд заходів. У контрольному варіанті у садки відбирали по 50 трутнів з кормових стільників батьківських сімей, відносили в лабораторію, де їх на 10-15 хв. випускали в облітник, а потім відбирали в них сперму.
У піддослідній групі трутнів ізолювали на кормових стільниках, що розмістили в 3-рамковому ізоляторі, щоб попередити їх виліт. Ізолятор мав дерев'яну кришку з отвором для відлову трутнів. Його підносили до батьківської сім'ї, струшували в нього з крайніх кормових стільників бджіл і трутнів, щільно закривали кришкою і поміщали в гніздо між кормовими рамками.
За необхідності, банк трутнів поповнювали. Для цього з інших стільників батьківської сім'ї відбирали самців і через отвір у кришці запускали в ізолятор. Робили і трохи по-іншому: брали два ізолятори, в одному зберігали статевозрілих трутнів, в іншому – молодих або використовували його як інкубатор для трутневого розплоду і тимчасового зберігання самців.
Апробація запропонованих способів збереження трутнів показала, що їх можна утримувати в ізоляторі упродовж усього весняно-літнього сезону. Для добору досить лише відкрити отвір кришки або її зняти. За таких умов трутні самі переміщуються зі стільників на верхні бруски рамок, де їх відловлюють у садки. Під час виконання цієї операції в прохолодні дні з ізолятора виймають одну з рамок, а вже потім відбирають необхідну кількість самців. Обговорюваний варіант збереження, виключає проблему інтенсивної міграції трутнів за умови підвищення температури навколишнього середовища і запобігає їх втратам під час вильотів у денні години з вулика. Фактично упродовж усього робочого дня допоміжний персонал може безперебійно забезпечувати оператора трутнями, тим самим заощаджуючи час, що безумовно позначається на продуктивності його роботи.
За сприятливих погодних умов, тобто в тих випадках, коли трутні перебували на кормових стільниках, витрати часу на добір статевозрілих самців відповідно до загальноприйнятої методики складали 18,4 хв. У запропонованому (новому) варіанті цей показник дорівнював майже 17 хв., що на 7,99% менше, ніж у контролі. Скорочення часу за нового варіанту добору 50-ти трутнів у садки обумовлено тим, що в ізоляторі на стільниках самців було значно більше, ніж у контролі, але достовірної різниці між трупами по даному показнику ми не виявили (р >0,01).
За несприятливих умов у контрольній групі витрати часу на добір статевозрілих самців збільшилися в 1,6 рази. Загальний час їх добору в батьківських сім'ях за звичайної технології утримання – близько 30 хв. У піддослідній групі за тих же погодних умов на це потрібно було приблизно стільки ж часу, скільки за сприятливої погоди. З огляду на велику активність трутнів, що відзначалася за підвищення температури повітря, ми заощадили близько 1 хв. на їх відловлювання. Для добору трутнів досить було зняти кришку ізолятора, і вони активно переміщувалися на верхні бруски рамок (р<0,01).
З огляду на те, що утримання трутнів у батьківських сім'ях з використанням ізоляторів дозволяє забезпечити їх тривале збереження і зменшує витрати часу на добір у садки, ми рекомендуємо даний спосіб використовувати в тих господарствах, де впроваджена технологія штучного запліднення бджолиних маток.
За матеріалами журналу Пасіка
