Новости

Это интересно

Препараты для лечения пчел ЗАО АГРОБИОПРОМ

 - это и высокая эффективность, и безупречно стабильные качество…

Проблема варроатоза пчел решена! -

поочередное применение препаратов ЗАО АГРОБИОПРОМ: Апидез, Варроадез, Амипол-Т,…

Язык танцев и звуков

Пчелы общаются с помощью языка танцев и звуков. Это…

Препараты для лечения пчел ЗАО АГРОБИОПРОМ

 обеспечивают самые высокие показатели сохранности пчел и рентабельность пасеки.

Пчеловоды-долгожители

По результатам статистического исследования по долгожителям старше 100 лет…

Пчёлы умеют считать до четырёх.

Проведя серию экспериментов, учёные выяснили, что медоносные пчёлы превосходят…

На рынке, где есть Варроадез очень сложно приходится конкурентным препаратам

- они просто не выдерживают конкуренцию ни по цене,…

Варроадез - это лучшее современное средство

для лечения варроатоза и действует на два вида клеща…

Прополис играет решающую роль в жизни пчелиной семьи.

Он обеспечивает безупречную чистоту улья, или древесного дупла, где…



     .
       

Одержання статевої продукції від трутнів бджіл

Під час штучного запліднення бджолиних маток одержання статевої продукції від трутнів – це трудомісткий процес, що пояснюється рядом причин. Далі в статті – дослідження на цю тему.

Під час штучного запліднення бджолиних маток одержання статевої продукції від трутнів – це трудомісткий процес, що пояснюється рядом причин. Зокрема, трутні не можуть тривалий час перебувати в активному стані поза межами гнізда. Тому для добору сперми рекомендують відбирати у батьківських сім'ях не більше 50-60 особин за один раз. Цієї кількості вистачає для відбору сперми для запліднення 1-3 маток. Крім того, не всі трутні продукують якісну сперму, оскільки ще не досягли статевої зрілості чи фізіологічно ослаблені. Проблемою також є і сам добір трутнів у батьківських сім'ях. У літній період, особливо в теплі і погожі дні, вони активно вилітають із гнізд. Для відбору необхідної їх кількості фахівці витрачають багато часу або взагалі вимушені запліднення маток проводити зранку чи ближче до вечора, оскільки в цей час трутнів у сім'ях значно більше, ніж у день. Метою наших досліджень було вивчити поведінку трутнів і удосконалити спосіб їх збереження у батьківських сім'ях, оскільки це має важливе значення під час виробництва племінних бджолиних маток.
Дослідження проводили на Голосіївській навчально-дослідній пасіці кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводского Національного університету біоресурсів і природокористування України, використовували батьківські сім'ї української степової породи.
Для вивчення поведінки трутнів у батьківських сім'ях ізолювали маток на стільниках, що мали трутневі комірки. Через 24 доби стільники виймали з ізоляторів, а самців, що вийшли, мітили маркерами різного кольору. Через 12 діб підраховували їх кількість у різних частинах гнізда. Роботу виконували щодня впродовж травня-липня з інтервалом у 2 год, починаючи з 8-ої години і закінчуючи о 20-ій годині.
Керуючись отриманими результатами, удосконалили метод збереження трутнів. Для перевірки його ефективності сформували дві групи батьківських сімей (по 6 сімей у кожній групі). У контрольній групі трутнів утримували за звичайних умов, а в піддослідній – ізолювали. Враховували за допомогою секундоміра витрати часу на добір у садки 50-ти самців у кожній групі.
Вивчаючи поведінку трутнів у батьківських сім'ях, ми звернули увагу на вплив двох основних чинників – температури повітря навколишнього середовища і періоду дня, відзначили деякі загальні особливості. Так, у перші дні після виходу з комірок молоді самці накопичувались у зоні відкритого розплоду. Вони були малоактивні, повільно переміщувалися по стільниках, часто випрошували корм у бджіл-годувальниць. (Під час вивертання статевих органів трутнів ріжки цибулини мали світле забарвлення.) З четвертого дня тіло трутнів ставало темніше, вони активно переміщувалися по стільниках, але все-таки не залишали зону розплоду в гнізді. За зовнішніми ознаками таких трутнів уже неможливо було відрізнити від статевозрілих. (Під час вивертання статевої системи самців, які ще не продукували сперму, ріжки цибулини були забарвлені у світлий колір.)
Починаючи з 8-добового віку, трутні поступово залишали центр гнізда, а на 9-11-ту добу, переважно, збиралися на кормових стільниках. Частина їх тимчасово залишала вулики, роблячи орієнтувальні обльоти. (Ріжки цибулини таких самців були яскраво-жовтими або рожевими; вони вже продукували сперму.)
Таким чином, трутнів у віці понад 9 діб вже можна використовувати для добору сперми, тому ми провели більш ретельні спостереження за їх міграцією у гніздах батьківських сімей.
Варто зауважити, що за час проведення обліку із 100 мічених трутнів, що знаходилися в кожній з піддослідних сімей, ми виявляли в гніздах значно меншу їх кількість. Це можна пояснити як втратами їх під час шлюбних вильотів, так і міграцією в інші сім'ї.
Встановлено, що поведінка трутнів, міграція в гнізді і активність вильотів визначаються температурою навколишнього середовища і періодом дня. Наприклад, о 8-ій годині при температурі зовнішнього повітря +16...+18°С трутні переважно концентрувалися на крайніх стільниках з розплодом. З підвищенням температури повітря до +22°С вони знаходились як на кормових стільниках, так і на тих, де був розплід. У ті дні, коли стовпчик термометра піднімався о 8-ій годині до +26°С, статевозрілі самці збиралися, переважно, в кормовій зоні гнізда.
Приблизно так само поводилися трутні починаючи з 10-ої години. При температурі +16 - +18°С вони переміщалися в більш теплу зону гнізда, а з підвищенням температури поверталися в кормову, більш холодну зону. До 12-ої години, поведінка трутнів трохи змінювалася. Незалежно від температури навколишнього середовища, вони, переважно, концентрувалися на стільниках з розплодом, а з підвищенням температури до +20°С і більше, переміщувалися в зону льотка й активно вилітали з вуликів. Чим вище була температура повітря, тим менша кількість трутнів залишалася у гніздах. У теплі, погожі дні практично до 18-ої години у батьківських сім'ях самців майже не було, лише до 20-ої години, їх можна було знову знайти на стільниках.
Таким чином, під час штучного запліднення бджолиних маток, щоб забезпечити безперебійне постачання лабораторій трутнями, необхідно їх примусово ізолювати у гніздах батьківських сімей. Інакше – через відсутність необхідної кількості статевозрілих самців, забезпечити ефективний добір сперми впродовж всього дня можна лише за похмурої погоди і зниження температури навколишнього середовища до + 18°С і нижче.
Щоб прискорити добір трутнів у гніздах батьківських сімей і забезпечити їх тривалу збереженість, ми запропонували ряд заходів. У контрольному варіанті у садки відбирали по 50 трутнів з кормових стільників батьківських сімей, відносили в лабораторію, де їх на 10-15 хв. випускали в облітник, а потім відбирали в них сперму.
У піддослідній групі трутнів ізолювали на кормових стільниках, що розмістили в 3-рамковому ізоляторі, щоб попередити їх виліт. Ізолятор мав дерев'яну кришку з отвором для відлову трутнів. Його підносили до батьківської сім'ї, струшували в нього з крайніх кормових стільників бджіл і трутнів, щільно закривали кришкою і поміщали в гніздо між кормовими рамками.
За необхідності, банк трутнів поповнювали. Для цього з інших стільників батьківської сім'ї відбирали самців і через отвір у кришці запускали в ізолятор. Робили і трохи по-іншому: брали два ізолятори, в одному зберігали статевозрілих трутнів, в іншому – молодих або використовували його як інкубатор для трутневого розплоду і тимчасового зберігання самців.
Апробація запропонованих способів збереження трутнів показала, що їх можна утримувати в ізоляторі упродовж усього весняно-літнього сезону. Для добору досить лише відкрити отвір кришки або її зняти. За таких умов трутні самі переміщуються зі стільників на верхні бруски рамок, де їх відловлюють у садки. Під час виконання цієї операції в прохолодні дні з ізолятора виймають одну з рамок, а вже потім відбирають необхідну кількість самців. Обговорюваний варіант збереження, виключає проблему інтенсивної міграції трутнів за умови підвищення температури навколишнього середовища і запобігає їх втратам під час вильотів у денні години з вулика. Фактично упродовж усього робочого дня допоміжний персонал може безперебійно забезпечувати оператора трутнями, тим самим заощаджуючи час, що безумовно позначається на продуктивності його роботи.
За сприятливих погодних умов, тобто в тих випадках, коли трутні перебували на кормових стільниках, витрати часу на добір статевозрілих самців відповідно до загальноприйнятої методики складали 18,4 хв. У запропонованому (новому) варіанті цей показник дорівнював майже 17 хв., що на 7,99% менше, ніж у контролі. Скорочення часу за нового варіанту добору 50-ти трутнів у садки обумовлено тим, що в ізоляторі на стільниках самців було значно більше, ніж у контролі, але достовірної різниці між трупами по даному показнику ми не виявили (р >0,01).
За несприятливих умов у контрольній групі витрати часу на добір статевозрілих самців збільшилися в 1,6 рази. Загальний час їх добору в батьківських сім'ях за звичайної технології утримання – близько 30 хв. У піддослідній групі за тих же погодних умов на це потрібно було приблизно стільки ж часу, скільки за сприятливої погоди. З огляду на велику активність трутнів, що відзначалася за підвищення температури повітря, ми заощадили близько 1 хв. на їх відловлювання. Для добору трутнів досить було зняти кришку ізолятора, і вони активно переміщувалися на верхні бруски рамок (р<0,01).
З огляду на те, що утримання трутнів у батьківських сім'ях з використанням ізоляторів дозволяє забезпечити їх тривале збереження і зменшує витрати часу на добір у садки, ми рекомендуємо даний спосіб використовувати в тих господарствах, де впроваджена технологія штучного запліднення бджолиних маток.

 

 

За матеріалами журналу Пасіка

 


Закрыть

Задайте вопрос специалисту

Ваше имя:
Контактный e-mail:
Ваш вопрос: