.png)
.
Племінні матки. Запліднення маток бджіл. Яйцекладка матки.
Для покращення племінних якостей бджоломаток на пасіках проводять вибраковування бджолосімей гірших за племінними властивостями (роїння, зимостійкість, розвиток, медова продуктивність, миролюбність).
У племінне ядро включають бджолосім'ї з кращими показниками весняного розвитку, нерійливі, з високою медопродуктивністю, стійкі до хвороб. Враховують також забарвлення тіла даної породи, кубітальний та дискоїдальний показники, довжину хоботка, а також навантаження медового зобика. В племінне ядро відбирають кращі сім'ї по всіх показниках для формування батьківських та материнських сімей. Така кількість сімей може складати від 10 до 50% від загальної кількості бджолосімей на пасіці.
Під час виведення маток контроль племінних властивостей ведуть по материнській лінії (яйця і личинки), а також по трутнях від батьківських сімей.
Як відомо з племінної справи, матки передають маткам-дочкам 30% своїх властивостей, а трутні – 70% (хоча, оскільки до 1980 року передача племінних властивостей майбутній матці була загадкою для науки, це питання і сьогодні залишається спірним).
Контроль за спаровуванням маток ведуть за допомогою ізольованих точків, навколо яких у радіусі 10-15 км немає інших бджолосімей. Ізолюють відводки з молодими неплідними бджоломатками та батьківські сім'ї з трутнями і виставляють на точок після п'яти годин дня. На другий день починають підгодівлю медом або цукровим сиропом.
Після обльоту і спаровування відводки заносять у підвальне приміщення, так повторюють не менше 3-5 днів.
Через 10-15 днів переглядають відводки на наявність відкладених яєць молодими плідними матками.
Даний метод дозволяє вести облік спаровування молодих маток з відповідними трутнями. Для більш точного обліку спаровування бджоломаток використовують інструментальне (штучне) запліднення, яке дає 100% контролю по материнських та батьківських лініях.
У 1980-81 рр., навчаючись в НДІ бджільництва м. Рибне (Росія), мені довелося неодноразово спілкуватися і бувати на пасіці А.В. Бородачова та В.Т. Бородачова, які займалися інструментальним заплідненням маток різних порід бджіл. Станок для запліднення маток у них був чеський, результати дворазово запліднених маток були хороші, якість бджолиного розплоду – задовільна.
Інструментально запліднені матки жили більше 2-х років. До недоліків інструментального запліднення можна віднести нерівномірність бджолиного розплоду.
В даний час інструментально осіменяють маток в Польщі, Чехії, Словаччині, Німеччині та в інших країнах світу. Але масово штучне запліднення маток не використовується в жодній країні. Це пов'язано зі складністю апаратури та необхідністю великої кількості спеціалістів для здійснення даної операції.
Проте для племінної справи цей метод є дуже важливим і незамінним, оскільки він дає можливість контролювати племінні властивості за батьківськими та материнськими сім'ями. Собівартість запліднених маток дуже висока.
За матеріалами журналу Пасіка
